Ліцензія з ветеринарної практики

00865

10 днів (робочі)

Видача ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики

Рішення про видачу ліцензії приймає Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі заяви та після розгляду усіх необхідних документів. На період дії воєнного стану послугу також можливо отримати шляхом подачі декларації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) або електронною поштою.

Хто може звернутися: юридична особа, фізична особа-підприємець

Заява про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики

Відомості суб’єкта господарювання щодо матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики

Відомості суб’єкта господарювання про наявність спеціалістів, що мають освітній і кваліфікаційний рівень, необхідний для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики

Засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують освітній та кваліфікаційний рівень спеціалістів, необхідний для провадження відповідного виду господарської діяльності

Копія паспорта керівника здобувача ліцензії (його довіреної особи) з відміткою контролюючого органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючий орган)

Опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох примірниках

Для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики здобувач ліцензії для її отримання подає органові ліцензування заяву про отримання ліцензії та документи необхідні для отримання послуги.

Щоб здійснювати діяльність ліцензіат повинен мати: у власності, в оренді або іншому праві користування адміністративне приміщення; матеріально-технічну базу; штатну чисельність спеціалістів ветеринарної медицини відповідного рівня підготовки та освітньо-кваліфікаційного рівня; нормативно-правові акти та нормативно-технічну документацію.

Прийняття рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики

Отримати результати надання послуги заявник може особисто усно чи на сайті: https://dpss.gov.ua/diyalnist/licenzuvannya.

1 (один) прожитковий мінімум, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії.

10 днів (робочі)

Виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недо-стовірності даних у підтвердних документах, поданих суб’єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб’єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб’єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною

Наявність в органі ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства

Встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам

Електронною поштою

Поштовим зв’язком (рекомендованим листом з описом вручення)

Особисто (письмова скарга)

Скаргу щодо рішення органу ліцензування про відмову у видачі ліцензії можна подати протягом місяця з дня прийняття такого рішення

Скарги розглядаються на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення

Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником

Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача

Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги

Вимоги оскаржувача

Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги

Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання

Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача

Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності стаття 5, 21 частина статті 16

Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Ні. Для провадження господарської діяльності з ветеринарної практики фізична особа - підприємець повинен мати освіту спеціаліста ветеринарної медицини.

На сьогодні поки не впроваджено механізму подачі документів на отримання ліцензії в електронному вигляді.

Особи, які безпосередньо займаються наданням ветеринарних послуг, повинні мати відповідну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки молодший спеціаліст, бакалавр, магістр за спеціальністю “Ветеринарна медицина”, що підтверджується документом про освіту.

Спеціалісти ветеринарної медицини не рідше одного разу на п’ять років повинні проходити підвищення кваліфікації. Документом, що підтверджує проходження курсів підвищення кваліфікації, є свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації, видане відповідним навчальним закладом.

Всі приміщення в яких провадитиметься господарська діяльність з ветеринарної практики повинні бути виведені з житлового фонду, тобто бути не житловими. Характеристики: пункт ветеринарної медицини повинен мати - робоче місце спеціаліста; місце для зберігання медикаментів, біопрепаратів та медичних інструментів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей та дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища; місце для проведення стерилізації спецодягу, інструментів і матеріалів; місце для зберігання побутового інвентарю. Амбулаторія ветеринарної медицини повинна мати - робочий кабінет спеціаліста; місце для зберігання медикаментів, біопрепаратів та медичних інструментів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей; кімнату для проведення стерилізації спецодягу, інструментів і матеріалів (стерилізаційну); місце для реєстратури; манеж; приміщення для проведення лікувальних процедур (операційну); місце для зберігання побутового інвентарю. Приміщення пункту ветеринарної медицини і амбулаторії ветеринарної можуть розміщуватись у вбудованому (прибудованому) ізольованому приміщенні на першому поверсі будинку з окремим самостійним виходом. Клініка ветеринарної медицини повинна мати - робочий кабінет спеціаліста; місце для зберігання медикаментів, біопрепаратів та медичних інструментів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей; кімнату для проведення стерилізації спецодягу, інструментів і матеріалів (стерилізаційну); місце для реєстратури; манеж; приміщення для проведення лікувальних процедур (операційну); місце для зберігання побутового інвентарю, приміщенням для утримання хворих тварин та/або ізолятором. Приміщення клініки ветеринарної медицини розташовуються в окремій будівлі, що не належить до житлового фонду.